Брюссель – Євродепутат від Німеччини Ребекка Гармс, за свою проукраїнську позицію стала в Росії «небажаною особою». Добре знайома із ситуацією в Україні, вона переконана, що перемога й успіх українців криються у рішучому реформуванні країни. А щодо Росії, яка всіма силами намагається перешкодити цьому процесу, Ребекка Гармс каже: «щонайменше, необхідно щоб санкції, які були проти неї впроваджені надто пізно, не були припинені надто рано».

– Протягом останнього року Європейський союз крок за кроком ухвалював рішення на користь поглибленої співпраці та асоціації із Україною. Всі бачили, що це був непростий процес. Однак, на мою думку, продемонстрована українцями безмежна відданість європейській ідеї та агресія Росії, що призвела до страждань в Україні, допомогли Європі знайти спільну лінію в політиці щодо України.

– Тобто, на Вашу думку, деякий сплеск у ЄС проросійської риторики останніх місяців, зокрема у Європарламенті, з боку окремих політичних сил – так званих «друзів Путіна» – це тільки одиничні епізоди, які нічого не змінюють в підході Євросоюзу до подій в Україні?

– Правда, що в Європейському союзі є люди, які хочуть мати з Росією безхмарні й близькі стосунки з Росією, у деяких державах співдружності вони навіть відіграють деяку роль. Однак левова частка Європейського парламенту, Європейської ради та Єврокомісії перебувають на боці України, її широкої підтримики. Про це свідчать і останні заяви голови європейської дипломатії Федеріки Моґерігі, в яких вона попередила ЄС про тривогу з приводу того, що відбувається на Донбасі.

– Тим часом, останніми днями поруч із засудженням нової хвилі бойових дій на сході України, у Брюсселі лунали й деякі сигнали розчарування у підтримці Києва. Щоправда, із неназваних джерел. Як на Вашу думку, з огляду на це розвиватиметься подальша стратегія ЄС щодо України?

– Нині тривають переговори щодо шляхів подальшої підтримки України. Мені відомо, що Європейська рада вже ухвалила інструмент безпекової допомоги цій державі. Також у нас проводяться консультації як підтримати українців протягом зими і сподіваюся, що йдеться не лише про переговори із Росією, але й попри це здійснюються додаткові приготування. Зокрема, фінансове вирішення проблеми. Я повернулася з Вашингтону, де зустрічалася із високопосадовцями з МВФ та Світового банку. Я є свідком того, що ці установи, а також ЄС і Сполучені Штати готують допомогу Україні.

– Як нова ескалація конфлікту, на яку вказують і Україна, і міжнародні експерти, може вплинути на ці плани?

– На мою думку, все залежатиме від того, чи вдасться нам зупинити бої на Донбасі. Ця жахлива ситуація навколо Донецька і Луганська, а також поширення конфліктних настроїв у інших місцях – маю на увазі вибух у Харкові – все це є завадою необхідному економічному та соціальному розвиткові та переговорам. Але я впевнена, що перемога та успіх в цій ситуації криється не у війні з Росією, а в доброму прогресі на шляху реформ. А ЄС має не лише інвестувати в Україну гроші, але й надавати практичну підтримку.

– Але ж модернізувати країну під час воєнного конфлікту, коли її територією пересуваються та проводять бойові дії іноземні війська, – це практично нездійсненне завдання, чи Вам так не здається?

– Цей конфлікт мусить припинитися. Це є передумовою. А ЄС має знову зосередитися на Росії та її ролі в цих речах. Важко уявити Україну, готову до справжнього процесу внутрішніх реформ, тим часом, коли сепаратисти, найманці, особи, що називають себе «представниками Новоросії» продовжують організацію перекошування цього процесу. І на мою думку, це частина російської стратегії – перешкоджання реформам в Україні.

– Отже, вирішальним елементом є зупинка агресії. Але як її досягти? Новими санкціями?

– Щонайменше, необхідно щоб санкції, які були впроваджені щодо Росії надто пізно, не були припинені надто рано. Політика європейців відносно Росії не повинна йти врозріз із тим, що вже було ухвалено щодо санкцій. Сама ж Росія повинна зрозуміти, що, як заявив у Берліні Михайло Горбачов, повернення до нормальних відносин не буде доти, доки триватимуть бої на Донбасі.

Источник: http://www.radiosvoboda.org/content/article/26689562.html