«Унікальність нашого президента не лише в тому, що він – єдиний на земній кулі має дві судимості. Він – єдиний, хто ігнорує таку кількість людей»

537448_1_300У Києві зараз є чотири злодії в законі. Кожен відповідає за якусь ділянку, стверджує народний депутат, колишній начальник столичної міліції Віталій Ярема

Народний депутат Віталій Ярема робить собі четверту чашку кави за день. Він – у робочому кабінеті Комітету з боротьби з організованою злочинністю та корупцією Верховної Ради. Одягнутий у темно-синій костюм, білу сорочку в широку голубу смужку. Чорні шкіряні туфлі начищені до блиску. Сідає за стіл навпроти, на якому лише комп’ютер та кілька аркушів паперу. Позаду Яреми на стіні метрова картина з пейзажем осінньої столиці, де видніється Києво-Печерська лавра.

– Сьогодні чергую на Майдані. Так складається, що під час моїх чергувань виникають серйозні ситуації. От сьогодні заступаю, а колеги кажуть: «Може, ти не прийдеш?» – усміхається Віталій Григорович. Це його єдина усмішка за 2-годинне інтерв’ю. – Я чергував під час зачистки Майдану в ніч на 11 грудня, коли був конфлікт із даїшником, що не пропускав дрова мітингувальникам, і коли побили Таню Чорновол.

Коли вдруге зачищали Майдан, ви стояли на барикадах чи вели переговори з «беркутівцями» як їхній колишній начальник?

– Спершу ми з Тетяною Чорновол були на верхній барикаді на вулиці Інститутській. Коли під’їхав емчеесівський автомобіль і тросом хотіли відтягувати барикади, Таня обв’язалася тим тросом, деякі депутати впали під колеса, а ми з чоловіками зупиняли ЗІЛ руками, не пускали. Потім перебазувалися всередину. Звичайно, я просив бійців: хлопці, не вздумайте бити. Краще хай буде штовханина, але без жертв. Уже ближче до шостої ранку почали сходитись люди, і вони знялися.

«Беркутівці» впізнавали у вас колишнього свого керівника?

– Це для них немає ніякого значення. Ще коли Майдан зароджувався, ми поставили пару наметів біля Українського дому. Близько десятої вечора я стикнувся з одним «беркутівцем». Він сказав забиратися. Я витягнув своє посвідчення, а він вибив його з рук. Хотів ударити в обличчя, але я відхилився. Кажу: припини, я народний депутат, показав тобі посвідчення. Він хапає мене за горлянку й починає душити. Я відбився – засунув руку йому під шолом, узяв за горло, зірвав той шолом із голови й штовхнув. Кажу: якщо не припиниш – зараз почну тебе бити. Тоді ми їх відтіснили до готелю «Дніпро». Чи ти депутат, чи колишній міліціонер зі званням – нікого не цікавить, – останню фразу Ярема повторює двічі.

Все-таки ви були їхнім керівником.

– Ви ставите запитання, на які мені важко відповідати. З точки зору моралі, переживати це тяжко, бо я з багатьма з них працював. Мало того, дехто ще пред’являє мені посвідчення з моїм підписом. Але коли «беркутівці» зізналися, що отримали по 4 тисячі гривень за побиття студентів, я зрозумів: мій статус народного депутата чи міліціонера для них нічого не вартий.

Що відбувається в МВС зараз?

– Середня ланка керівного складу вже чотири роки, як замінена. Це люди з Донецька, Луганська, Полтави, Харкова, які прийшли служити конкретному клану. 80 відсотків працівників міліції підтримують Майдан. Їм теж набридло жити і працювати по безпрєдєлу, коли все розкрадається. Але вони залякані і стали заручниками Януковича. Якщо щось скажуть не так – їх звільнять і залишать без роботи щонайменше до 2015 року. А так мають хоч якусь зарплату і житло.

Після 30 листопада влада навмисно пов’язала «Беркут» на крові. Їм сказали: хлопці, або в тюрму, або служіть нам, як собаки. На цей підрозділ – 3200 чоловік – Янукович розраховує 2015 року. Чому нікого досі не притягнули до відповідальності за 30 листопада, 1 грудня, 10–11 грудня? Бо це його бойовий загін. Він же знає, що чесно вибори не виграє. За даними соціо­логів, у другому турі він може взяти максимум 25 відсотків. Тому фальсифікуватиме. Зрозуміло, що люди будуть незадоволені, і тоді його єдиний спосіб – задіювати свої суди, прокурорів і «Беркут.» Вони за нього кістками мають лягти. Якщо ні – завтра прийде нова влада і посадить усіх за все.

Їх так шантажують?

– На День міліції – 20 грудня – Янукович зібрав у МВС керівників «Беркута» і сказав: «Поки буду я – у вас волосина з голови не впаде». Так і є. І це при тому, що весь світ визнав їхні дії протиправними, прокурори й командири загонів сказали, що було перевищення повноважень. Відео­записи, докази є, але нікого до відповідальності не притягують. І не будуть.

Хто мав право давати наказ «Беркуту» бити людей?

– Такого поняття навіть немає. Міліціонер має право на застосування зброї і спецзасобів тільки, коли проти нього вчиняють правопорушення. Тому «Беркут» діяв незаконно. Повинен був вийти їхній керівник, попередити людей, що вони щось порушують.

Судячи з протоколів допитів Попова, Сівковича і Коряка (голова Київської міської держадмі­ністрації, заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони та керівник столичної міліції. – «Країна»), вказівки бити людей ніхто не давав. Усі відмовляються. Ніде нема і письмового розпорядження. Я про це завжди казав міліціонерам: хлопці, письмово вам ніхто не дасть вказівку бити людей чи порушувати закон. Тому, коли треба буде відповідати, – всі відмовляться. І будете відповідати ви, бо це ви заносили руку на голову людини. До речі, це категорично заборонено. Бити можна лише по сідницях, руках, ногах. Але не в ключицю чи живіт.

Із протоколів допитів видно, що наказ віддав секретар Ради нацбезпеки та оборони Андрій Клюєв. Це можливо?

– Абсолютно. Рішення звільнити чи витіснити Майдан приймав не Коряк і не Попов. Просто Сівкович не здає свого шефа Клюєва. Хоча все легко дослідити, запросивши хоча б інформацію про дзвінки. Але ніхто не буде цього робити. Бо мають зберегти моноліт, щоб їх не розшатали. Основне питання для них зараз – вибори 2015 року.

Де Коряк, Попов?

– Коряк ходить на роботу, проводить наради і сміється з усіх.

Але ж його відсторонили.

– Ну, це таке відсторонення. Разом із в. о. Мазаном (Валерій Мазан, виконувач обов’язків керівника столичної міліції. – «Країна») бере участь у нарадах, його вказівки виконують. Притягувати до відповідальності при цій владі Коряка ніхто не буде.

А Попов?

– Не знаю де, але – на волі. Як тільки якийсь активіст себе десь проявить чи попаде під дубинку – його закривають наступного ж дня. А ці троє ходять уже місяць на волі – як із гуся вода. Хоча вони – тільки пішаки в тій мафії, виконували доручення. А її головний сидить за своїм 6-метровим парканом і чекає, доки Майдан виснажиться й розійдеться. Нічого подібного. Якщо проти нас буде насилля, будемо давати здачі. Коли виходить якийсь недоношений генерал, що місяць тому приїхав із Дніпропетровська і каже, ніби міліція мала право застосовувати зброю біля Святошинського управління, то мені хочеться йому вуха понакручувати. Країна зараз у такій ситуації, що тільки сірник чиркни. У людей десятки тисяч зброї на руках. Та й міліціонери візьмуть зброю – тільки невідомо проти кого її направлять.

Це справді можливо?

– Є два шляхи – мирний і насильницький. У нормальній країні влада вже пішла б у відставку давно. Але унікальність нашого президента не лише в тому, що він єдиний на земній кулі має дві судимості. Він – єдиний, хто ігнорує таку кількість людей. Вийди до нас. Ціна питання в чому? Звільни незаконно засуджених людей, притягни до відповідальності винних і хоча б повернися до переговорів з Євросоюзом. Заспокой суспільство. Але нічого пацани не уступають.

Припускають, що президент уже не знає, що робити.

– Та все він знає. От ми сиділи днями на засіданні фракції, й кожен виказував свою точку зору. В «Регіонах» – жорстока дисципліна. Вони кажуть: «Ми – солдати». Їх тримають на гачках і, не дай Бог, хтось із них піде проти думки президента. Для таких будуть серйозні наслідки.

Чим їх залякують?

– Що заберуть бізнес. Будь-яке більш-менш прибуткове підприємство забирають до «сім’ї». Перед тим вранці з поборами приходять бандити, ввечері – УБОЗ. Навіть Ахметов на одній із нарад сказав: шановні, встановіть вже якісь правила, за якими треба жити в цій країні. Якщо ми – криміналітет, давайте жити по понятіях. Нехай бандити керують, як у 1990-х. А якщо ми – правова країна, хай керує право. Ну, не можна так, що вранці приходять бандити – ти їх відбив, а ті на вечір присилають прокурорів і міліціонерів, і ті відбирають.

Це правда, що Янукович і Ахметов б’ють гор­щики?

– Не знаю, чи б’ють. Я просто прочитав вислів Ахметова, що і йому вже набридло. Він закриває свої інвестиційні фонди. Бо який розвиток економіки може бути в цій країні? Усе зупиняється, інвестицій нема, бюджет розкрадають. Добре, що є візи з Євросоюзом. Якби їх скасували, півкраїни втекли б.

Якщо режим Януковича впаде, ви погодитеся очолити МВС?

– Не хочу говорити на цю тему. Але мені подобається робити те, що вмію. Я 25 років працював у міліції, і в цьому, як щука у воді. Якщо треба буде, із задоволенням поділюся досвідом, поки є здоров’я. Люди, які зараз стоять на Майдані, не з тих, що мовчатимуть. Яценюк правду сказав: «Хлопці, не думайте, що коли ми прийдемо до влади, то будемо кайфувати. Через 100 днів нам нагадають: ми вас привели до влади, ще через 100: козли, ми вас привели до влади. Якщо вже прийти, то за 100 днів треба буде щось зробити».

Можливо, міністром внутрішніх справ знову стане Юрій Луценко?

– Не хочу нічого говорити. А то ще скажуть, що когось підсиджую. Боже борони.

Зараз міліція кришує всіх підряд. При вас такого не було?

– Було. Я дізнавався і звільняв. Але не було грошової піраміди – ні мені не носили, ні я не носив. Колись правозахисник Едуард Багіров заявив, що Ярема кожен місяць возить Луценку 3 мільйони доларів. Я йому подзвонив, попросив пояснити. Він почав виправдовуватися, що це – помилка, його підставили. Попросив його написати спростування. Він так і не виступив.

При мені всяке було, але я міг спокійно виходити до людей і говорити з ними. Хай вийде теперішній керівник міліції. Він не вийде, бо йому нічого сказати. Та й ми розкривали 60 відсотків злочинів. Сьогодні – лише 7. Міліція більше переслідує політиків. Два дні тому помітив за собою наружку.

За вами стежать?

– Так, це автомобілі Volkswagen Passat сріблястого кольору. Я впізнав ці машини, бо закуповував їх для міліції 2005 року. Помітив це і мій водій. Я мав зустріч в одному кафе, а водій чекав у машині. Він теж колишній оперативник. Каже: «Он крутяться за нами наші колеги». Стежать і за Луценком, Яценюком, Кличком. Виставляють пости біля будинку, роботи, кафе. Фотографують – із ким зайшов, із ким вийшов. Це – нормальна робота, але вона повинна вестися проти злочинців.

Не страшно – за себе, за сім’ю?

– Інколи такі думки з’являються. Заспокоюю себе тим, що мафія не перейде межі. Якщо ж перейде, ми теж уміємо воювати.

Зараз хоч якісь злочини розкриваються?

– Ви навіть не дізнаєтесь, скільки їх скоєно. Цим ніхто не займається. Затримують лише тих, хто заснув на місці злочину, або ногу зламав, або потерпілий сам його затримав. Он у Києві є чотири злодії в законі. Кожен відповідає за якусь ділянку – квартирників, карманників, чи тих, хто в авто скло розбивають.

Останні дуже активізувалися.

– Ага. А ви спробуйте дати 200 доларів міліціонеру. Він на другий же день привезе все, що у вас вкрали. Мені знайомий розповідав, що в нього поцупили барсетку з важливими документами. Він подзвонив оперативнику, з яким я колись працював, і той наступного ж дня за тисячу доларів усе приніс. Мені так соромно було.

Мабуть, найгучніша справа останнього місяця побиття Тетяни Чорновол.

– Справа темна. Версія ДТП відпадає, бо є відео, що той Porsche за Танею стежив ще з Майдану. Якщо замовники, то який ідіот став би отак світити номерні знаки? Або ж хотіли її там убити, і думали, що вбили. Слідство досі не каже про мотив, але разом із тим – нічого не спростовує.

Впродовж усієї розмови Ярема чітко відповідає на запитання. Пильно дивиться в очі. Зрідка – жестикулює.

Ви завжди такий беземоційний і суворий?

– Не знаю, можу вас із дружиною познайомити. Запитаєте. У мене є емоції, я переживаю – просто не реагую. Ми сьогодні говорили про такі болючі теми, що сміятимемося потім, коли буде порядок у країні.

В кіно ходите, театри чи музеї?

– Ходжу, – відповідає після 5-секундної паузи. – Люблю з дружиною оперу послухати. На кіно не маю часу. Детективів терпіти не можу, в житті їх вистачає. Як маю вільну хвилину – бігаю крос, щоб серце тренувати. В машині завжди є сумка зі спортивним одягом.

Своїх трьох дітей суворо виховували?

– Не зовсім. Але вони не п’ють, не курять, займаються спортом. У нашій сім’ї всі – друзі. Навіть донька розповідає мені про своїх залицяльників, радиться, що сказати хлопцю, якщо він руки не туди кладе.

Які у вас доходи?

– Пенсія – 10 тисяч гривень. Плюс депутатська зарплата. Жити можна.

Відпочиваєте де?

— Люблю в Трускавці. За кордон їздити не подобається, хоча був у Туреччині, Єгипті. Але то не моє – лежати, як оселедець, на пляжі.

По закінченні розмови Віталій Ярема телефонує водію і просить відвезти його на вулицю Червоно­армійську, де має зустріч. Одягає чорну куртку, бере такого ж кольору портфель. Швидко спускається східцями з третього поверху. Водій у чорному Volkswagen Touareg вже чекає.

Джерело: Gazeta.ua

Добавить комментарий