Брюссель – Українська тема домінувала на зустрічі у Брюсселі президента США Барака Обами з лідерами Євросоюзу. Сторони провели консультації щодо спільної реакції на російське вторгнення до Криму та дій за можливої подальшої ескалації напруги. Основне коло питань торкалося спільного розширення санкцій щодо Росії й знаходження додаткових шляхів постачання енергоносіїв, щоб звільнити співдружність від енергетичної залежності від російського газу.
ЄС та США мають потужну й скоординовану позицію щодо подій в Україні, заявляють і лідери євроустанов, і господар Білого дому.
Європейці з американським лідером спробували об’єднати зусилля проти порушення міжнародних законів та на загрозу світовій рівновазі, які продемонструвала Москва військовим вторгненням в Україну та відокремленням Криму. І Барак Обама, і представники євроустанов повторили про свою підтримку українського народу та невизнання анексії частини української території.
Зрештою, Вашингтон та Брюссель, так би мовити, на офіційному й особистісному рівні дійшли згоди щодо колективної реакції на дії Російської Федерації. Як каже Барак Обама, «світ безпечніший та справедливіший, коли Європа та Америка разом».
Ми об’єднані в нашій рішучості ізолювати Росію та примусити її поплатитися за свої дії Барак Обама
«Ми об’єднані в наших зобов’язаннях щодо європейської безпеки, ми об’єднані в нашій рішучості ізолювати Росію та примусити її поплатитися за свої дії. Ми посилюємо координацію зусиль з нашими союзниками та партнерами», – заявив Обама, додавши, що в разі продовження росіянами порушень міжнародного права, Вашингтон і Євросоюз готові істотно поглиблювати санкції щодо Російської Федерації.
У терміновому зміцненні трансатлантичних відносин виникла потреба ще й через спроби Європейського союзу звільнитися від залежності від російського газу. У цьому сенсі голови Європейської ради та Єврокомісії на консультаціях із президентом Обамою спробували отримати від нього «зелене світло» на спрощений експорт до країн співдружності скрапленого газу, видобутого з американських сланців. Цьому має посприяти укладення зони вільної торгівлі між ЄС та США, каже американський лідер. Однак, міністри найбільших промислово розвинених країн світу, включно зі США та державами ЄС, вже найближчим часом мають зустрітися для обговорення проблеми диверсифікації постачань газу та нафти до держав, що залежать від російських енергоносіїв, пояснює голова Європейської ради Герман Ван Ромпей.
Тим часом, Обама зауважує: «Треба, щоб наші енергетичні міністерства розглянули шляхи посилення процесу диверсифікації енергопостачань… Це було б добре для Європи, це було б добре для Сполучених Штатів. Однак, це не станеться за одну ніч. Втім, криза (у Криму) вказує на те, що ми маємо рухатись у цьому напрямку вже зараз – причому негайно».
Зі свого боку, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу переконує: «Ми рішуче готуємо необхідні заходи, звичайно, консультуючись з нашими американськими партнерами. Важливо те, що ми запевняємо, що неприпустимі дії (Росії) матимуть для неї дуже серйозні наслідки».
Напруга між ЄС та США від скандалу з прослуховуваннями дещо спала
На столі переговорів, які тривали дві години, лежала ще й майбутня угода про створення ЗВТ між ЄС та США, яка мала б скасувати обмеження, які ще існують у комерційних відносинах по обидва боки Атлантики. Символічна участь Обами в переговорах дещо розрядила напругу, яка виникла після нещодавнього скандалу з прослуховуваннями телефонів урядовців ЄС та справою Едварда Сноудена.
Характерно, що Україна з’явилася у плані саміту ЄС-США тільки останніми тижнями через загрозу європейській безпеці, адже порядок денний переговорів складали ще у січні, пояснюють представники Євросоюзу.
Після саміту ЄС-США, американський лідер зустрівся з головою НАТО Андерсом Фоґ Расмуссеном. Говорячи про те, як вторгнення в Україну Російської Федерації вплинуло на безпекову рівновагу в Європі та роль НАТО у цьому контексті, він заявив, що «ситуація в Україні нам нагадала, що наша свобода не є вільною і ми зобов’язані робити внески для утримування персоналу НАТО, на (військові) навчання».
«Це необхідно для того, щоб бути впевненими, що ми маємо неймовірні сили НАТО та ефективні засоби стримування, – каже президент Сполучених Штатів. – Ми повинні проаналізувати на майбутнє внески кожного. Всі країни-союзниці повинні докладати зусиль та брати у цьому участь. І це, на мою думку, допоможе деяким прикордонним державам НАТО почуватися комфортніше»
Источник: http://www.radiosvoboda.org/content/article/25310852.html