Київ – Після того, як українське керівництво заявило про необхідність продовжити антитерористичну операцію, Росія зажадала відводу українських військ з території Донбасу. А міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров зазначив, що не виключає збройного втручання і визнав, що на кордоні зосереджені додаткові підрозділи російських військ. Український військовий аналітик Дмитро Тимчук припускає, що приводом для російського вторгнення може стати проведення референдуму на Донбасі. Однак, наразі росіяни успішно застосовують диверсійно-сепаратистський потенціал. А випадки успішної протидії з української сторони – це радше заслуга командирів середньої ланки, ніж керівництва антитерористичної операції. Більше про це координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
– Наскільки великою є загроза російського вторгнення?
– А воно вже відбувається. Хоча впродовж останніх двох діб ми фіксуємо зменшення кількості груп російського спецназу на території Донбасу. Але все одно – якби не військове, фактично, втручання російських диверсійних груп, то шансів у сепаратистів у Слов’янську і Краматорську було б набагато менше. Тому казати, що немає вторгнення, а воно може бути – я б не став.
– У такому разі, наскільки ймовірною є відкрита військова агресія?
– Група «Інформаційний спротив» оцінює таку можливість десь у 30 %. Росія поки не вичерпала диверсійно-сепаратистського потенціалу. І успіхів певних вона досягла. Вони контролюють, як мінімум, один насалений пункт – Слов’янськ, контролюють будівлі органів влади в самому Донецьку… Зараз у них мета будь-яким чином провести так званий референдум. Але спроба зірвати цей процес може якраз викликати введення російський військ – під приводом забезпечити волевиявлення народу.
– На Вашу думку, армійське командування зробило належні висновки із випадку захоплення військової техніки?
– Присутність вищого військового командування у цій подіях дуже символічна. Принаймні, ми не бачимо якогось чіткого управління, координації… Ми бачимо відповідальність, яка лягає на командирів середньої ланки. От, як вони вирішують – так і буде. У тих навіть випадках, коли застосовується зброя у відповідь на напади наших військових – вона застосовуються радше всупереч тим наказам, які лунають із Генерального штабу. Якщо стаються якісь позитивні зрушення – то це завдяки відповідальності командирів.
– Зараз ми чуємо багато про створення різних добровольчих батальйонів. Наскільки такі формування можуть бути ефективними у тій ситуації, яка склалася на Донбасі?
– Теперішня антитерористична операція за всіма мірками, фактично, не є такою. Антитерористична – це коли звільняють окремі об’єкти, захоплені терористами. Зараз ідеться радше про стабілізаційну операцію – на кшталт тієї, в якій наші військові брали участь в Іраку. Коли треба контролювати цілі провінції, в нашому випадку – цілі області. І війська мають відповідний досвід. Але для роботи на великих територіях потрібна велика кількість особового складу. У цих умовах створення добровольчих підрозділів дуже корисне. Бо добровольцям не потрібно проводити якісь складні операції. Охорона блок-постів, патрулювання місцевості – це можуть робити навіть люди із базовою військовою підготовкою, яку можна отримати впродовж тижня.
Інша справа – не так військова, як політична – що влада і правоохоронні органи повинні мати гарантії, щоб ці формування діяли в правовому полі. Для цього вони повинні бути під дахом якихось силових відомств. Міністр внутрішніх справ Аваков казав про створення спецбатальйонів МВС з добровольців – це розумна ініціатива. Щоб не вийшло так, що після закінчення усіх подій ці формування залишаться і робитимуть щось інше, ніж ті завдання, які вони виконують зараз.
Источник: http://ukrainian.voanews.com/content/ukraine-russia-referendum/1900249.html