Європейська преса коментує мирний план президента України. Одні оглядачі радять Києву активніше шукати діалогу зі східними регіонами України, інші закликають Захід до жорсткішої політики щодо Кремля.

Австрійська Der Standard з Відня коментує мирний план президента України Петра Порошенка: «Розробка мирного плану для України — це крок у правильному напрямку. Хоча й лише перший. Для початку треба, в будь-якому разі, дати старт переговорами з представниками Сходу, аби у переважно російськомовного населення не виникало відчуття нав’язаного миру. Адже в такому разі це може стати прихованою «вибухівкою» на майбутнє».

Радше зі скепсисом про мирний план Порошенка пише німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung: «Мирний план президента Порошенка не демонструє шляху до миру на сході України. І проблема не в окремих його пунктах, а в тому, що Порошенкові немає з ким говорити про його реалізацію. Він сам не хоче говорити з озброєними сепаратистами, яких в Києві називають «терористами», але й сепаратисти поки що не продемонстрували готовності до діалогу. Представники «еліти» Донбасу, з якими Порошенко обговорив мирний план, мають натомість, схоже, лише незначний вплив на події в Донецьку й Луганську — ідеться про місцевих можновладців і приспішників старого режиму».

Словацьке видання Sme з Братислави вважає, що переговори із сепаратистами нічого не дадуть: «Вимога Москви включити до мирного плану також перемовини з сепаратистами — безглузда. Адже вони не відіграють у цій грі самостійної ролі. Якщо вони й далі воюють попри перемир’я, так це тому, що цього хоче Путін. Вони воюватимуть доти, доки Путін не накаже їм зупинитися і не поверне назад своїх людей і танки. Те, що Москва робить ставку на сепаратистів, може бути й доброю ознакою — відкрито напасти на Україну вона не наважується».

У продовження тема нідерландська NRC Handelsblad з Амстердама вимагає посилення тиску власне на кремлівське керівництво: «НАТО може дати Москві зрозуміти, що на тлі кардинальних змін ситуації на континенті більше не відчуває себе прикутою до домовленостей, згідно з якими, альянс не мав би створювати стаціонарні військові бази в країнах колишнього Варшавського договору. США та ЄС можуть оголосити про нові, жорсткіші санкції. За це, можливо, Захід також муситиме заплатити певну ціну. Але на кону стоїть мир і стабільність в Європі, а також те, яким чином далі розвиватиметься Росія. І саме це повинно переважати».

Швейцарська Tages-Anzeiger з Цюріха радить ЄС не залишати Україну та інші країни колишнього СРСР напризволяще: «Немає жодної причини, чому Росія після зближення країн із ЄС мала б і надалі гарантувати їм вільне переміщення та дешевші ціни. Тож чи варто тоді краще лишити Україну, Грузію та Молдову на російській орбіті? Ні. Державні лідери Туркменістану, Узбекистану, але й також Азербайджану та Казахстану, тим часом, уже наближаються до рівня Олександра Лукашенка, якого ще нещодавно вважали останнім диктатором Європи. Єдиним просвітком на карті несвободи і є якраз ті три держави, які сьогодні шукають зближення з Заходом, — Україна, Грузія і Молдова. Кинути їх зараз напризволяще — означатиме ствердити також і в них курс на авторитаризм».

Источник: http://www.pravda.com.ua/inozmi/deutsche-welle/2014/06/23/7029869/?attempt=1