Коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС у Брюсселі 27 червня, заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав, що для Києва це матиме «серйозні наслідки». Такого ставлення з боку Росії варто очікувати також Грузії і Молдові, адже вони того самого дня підписали аналогічні угоди про зміцнення фінансових і політичних зв’язків із Європою.

Москва, здається, дуже неохоче втрачає вплив на колишні радянські республіки. Вона, наприклад, лобіювала утримування України та Грузії від членства в НАТО, а також тиснула на колишнього президента України Віктора Януковича, який в результаті різко змінив свою думку щодо Угоди про асоціацію з ЄС за декілька днів до її підписання в листопаді 2013 року.

До того ж, Росія, яка часто використовує санкції в якості форми залякування, вже в минулому забороняла імпорт грузинських мінеральних вод, молдовського вина і українського шоколаду, виробництва фірми «Рошен».

Після підписання угод про асоціацію ЄС із Україною, Молдовою та Грузією, Москва заявила про свою готовність проводити консультації з цими країнами щодо нового типу економічних зав’язків.

«Ми запропонували українцям такі консультації ще в листопаді минулого року, – сказав міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. – З Молдовою ми говорили про це дуже давно, в липні 2013 року, коли міністр закордонних справ Молдови Наталія Герман була з візитом у Москві. Але перші контакти відбулися зовсім недавно, цього року тільки.

Лавров додав, що Росія також готова проводити консультації і з грузинською стороною, адже, за його словами, Росія і Грузія мають торговельні відносини, які Москва бажає розвивати.

Однак, російські чиновники вже заявили, що відмовляться від їхньої угоди про зону вільної торгівлі з Києвом, як тільки угода між Україною та ЄС набуде чинності. Варто передбачати, що Білорусь і Казахстан, решта країн-членів Євразійського економічного союзу, зроблять те саме.

За словами провідного співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніки Мовчан, закриття цього ринку буде мати безперечно негативний ефект для України, але не є її найбільшою проблемою.

«Ми в інституті вираховували, яким буде ефект, і він для України негативний, – зазначає Мовчан. – Там втрати можуть бути до 3 мільярдів доларів США, але враховуючи поточну тенденцію падіння обсягів торгівлі з Росією, падіння зокрема експорту, поточна тенденція є значно гіршою, ніж це закриття ринку».

Окрім цього, можна очікувати, що Росія продовжить практику створення перепон у торгівлі для України – затримку з документами, заборону імпорту через загрози здоров’ю тощо. Мовчан назвала їх «неочікуваними санкціями».

Однак, і Україна має власні важелі на економічному терені. «Українська економіка здатна частково переорієнтувати експортні потоки, частково спрямувати їх на внутрішній ринок, наприклад з продукцією машинобудування, що може компенсувати втрати російського ринку», – сказала Мовчан.

За словами експертів схожі санкції та прийоми Росії на українському ринку варто очікувати як в Молдові, так і в Грузії.

Молдова

Коли 2 липня в Кишиневі законодавці ратифікували угоду з ЄС, Москва оголосила про свій намір обмежити імпорт молдовського м’яса. Як заявили в Росії, це пов’язано з санітарними порушеннями.

Росія є третім за величиною експортним ринком Молдови, після ЄС і України.

До того ж, Москва може в своїх цілях використати Придністров’я, проросійську територію Молдови, де з радянських часів дислокується 14-а гвардійська армія Росії. Так, 3 липня представники Придністров’я і Росії підписали пакет угод, які встановлюють більш тісну співпрацю у сферах економіки, торгівлі, транспорту, сільського господарства і науки. Угода дозволяє Москві посилити свою присутність у Придністров’ї.

Грузія

Зв’язки між Росією і Грузією залишаються холодними з 2008 року, коли обидві країни п’ять днів воювали за сепаратистські території Грузії Південну Осетію та Абхазію. Обидві території Росія визнала як самопроголошені «держави».

Після тієї війни обидві країни почали обережно налагоджувати відносини. Але, все одно, за декілька днів до підписання Угоди про асоціацію з ЄС Грузією, НАТО заявило, що не запропонує Тбілісі зробити офіційний крок до членства. У приватних розмовах дипломати припускали, що це викликано ситуацією в Україні і небажанням ще більше дратувати Москву.

Загалом, можливими точками тиску на Грузію є відновлення Росією заборони на експорт грузинських товарів, залежність Грузії від російської нафти і можлива загроза анексії Південної Осетії Росією, як це сталося із Кримом.

Источник: http://www.radiosvoboda.org/content/article/25450199.html