Україна щойно ухвалила законопроект про санкції проти російських компаній, але російський бізнес, який працює в Україні, вже розплачується за політику. Український споживач не хоче купувати російські товари, ходити в російські ресторани і зберігати гроші в російських банках.

У середині серпня Верховна рада України прийняла рамковий законопроект, який дозволить їй ввести понад 20 видів санкцій проти «головного торгового партнера» — Росії, пише «КоммерсантЪ».

Україна зможе блокувати активи фізосіб, відкликати ліцензії у компаній і банків, обмежувати транзит російського газу до Європи. Складений, але поки не оприлюднений список з 172 фізичних і 65 юридичних осіб, проти яких будуть введені санкції. Зупинку транзиту газу або імпорту російського палива з боку України один з експертів в бесіді з кореспондентом видання порівняв з пострілом собі у ногу. Але ось російський бізнес, який не має стратегічного значення для України, може постраждати.

За даними Infoline, у фізичному вираженні обсяги продажів в продуктовому ритейлі в Україні впали всього на 1% (у грошовому вираженні падіння здебільшого через девальвацію). При цьому, за даними УАПТС, падіння продажів російських товарів з початку 2014 року склало від 25% до 40%.

«Ми відмовилися від багатьох російських товарів у зв’язку з відсутністю попиту, — коментує Олена Разумова, представник „Рітейл Груп“ (магазини „Велика Кишеня“, „Велмарт“, „Альта-центр“, „Екватор“). — Якщо раніше покупець не звертав особливої уваги на виробника, то сьогодні ситуація зворотня: споживач максимально і добровільно підтримує вітчизняного виробника. Російські товари просто перестали купувати».

Відрізнити російські товари в супермаркетах на Україні дуже просто: відповідно до законодавства, торгові мережі зобов’язані маркувати країну-виробника, додає представник ГК «Євротек» Олена Обухивская. Тому в українських супермаркетах на цінниках, як правило, розміщений прапор країни-виробника.

Інші торговельні мережі також почали виводити з асортименту російські товари. Дрібні рітейлери діяли більш радикально: наприклад, торгові мережі Івано-Франківська, які володіють магазинами «Плюс», «Слов’янка» і «Тростянецький», заявили, що повністю виключили російські товари зі свого асортименту. «Аналогічно вчинили і окремі продуктові магазини в Житомирі», — повідомляє УАПТС. Волинський рітейлер «Наш край», керуючий більш ніж 100 магазинами, повідомив про скорочення лінійки російської продукції за рахунок алкоголю, чаю, супутніх товарів, побутової хімії та молокопродуктів.

Щодо російського одягу і взуттєвих рітейлерів і закладів громадського харчування в Україні є частка негативу, але менша, ніж у випадку з продуктами. Це можна пояснити просто: свою приналежність до Росії прапорами на цінниках ніхто не афішує. Хоча на початку 2014 року в інтернеті з’явився список «Знай ненаших» — перелік російських брендів, що працюють на Україні, від яких споживачам краще відмовитися. У нього включили «Іль Патіо», «Якіторію», «Шоколадницу», «Кофе Хауз», Incity, Ostin, Love Republic, Carlo Pazolini. Частина цих компаній, наприклад Carlo Pazolini, відносять себе до міжнародних, але були створені в Росії. Ресторатори цей список характеризують як студентська розвага. «Наш франчайзі розповідав, що заходили студенти, лягали на підлогу на знак протесту, але все досить мирно і необразливо», — пояснює власник «Євразії Холдинг» Олексій Фурсов.

Источник: http://kh.ridna.ua/2014/08/26/ukrajinski-mahazyny-vidmovlyayutsya-vid-rosijskyh-tovariv/