Досі невідомо, що очікує на одного з лідерів сепаратистів з організації «Донецька народна республіка» В’ячеслава Пономарьова. Так само як і не було відомо до березня цього року його минуле. Цей чоловік з’явився з небуття на політичній мапі Донецької області і, схоже, зараз так само може зникннути через боротьбу за владу, яка відбувається всередині так званого «уряду» «ДНР».
Пономарьов оголосив себе «народним мером» Слов’янська 13 квітня 2014 року. Саме навесні це стало трендом – з’являлись люди, які називали себе «народними керівниками». При цьому вони не мали жодного мандату – за них не голосували, а кількість згадувань у Google на момент їхього «обрання» ледве сягала 10 тисяч активних лінків.
Разом із Пономарьовим статус «народного» отримав ще й Павло Губарєв – він став 1 березня «народним губернатором» Донецької області. Та ж сама процедура, що відбувалась в Севастополі напередодні анексії – там обрали «народного мера» меншістю мешканців міста – просто неба на центральному майдані міста під час чергового мітингу. Так само і Губарєв став «народним губернатором» 1 березня під час «голосування» за його кандидатуру на площі Леніна в центрі Донецька, де зібрались від 5 до 7 тисяч осіб, при тому що в Донецькій області, мешкає 5 мільйонів громадян України.
Завдяки так званій «русской весне», яку оголосили рекламні агентства Кремля, що обслуговують «Донецьку народну республіку» і звідки, до речі, «народний прем’єр-міністр» «ДНР» політтехнолог Олександр Бородай, на території Донецької області України виникли конкуруючі угруповання, які стали називати себе «державами».
Зараз одночасно на території Донецької області діють 6 таких «держав».
Пономарьов є представником одного з таких «державних» угруповань.
Вперше про нього донецькі журналісти дізнались у 2012 році. Тоді він був довіреною особою кандидата у депутати Верховної Ради Святослава Ципіна, який балотувався по 47-му округу від Партії зелених. 19 грудня 2012 Ципіна затримали співробітники УБОЗ. Його підозрювали у викраденні людини та здирництві у розмірі 500 тисяч гривень.
Чим же запам’ятався «народний мер» Слов’янська? Саме за ініціативою Пономарьова захопили в полон міського голову Слов’янська Нелю Штепу і затримували іноземних та українських журналістів.
Прізвище Пономарьова також пов’язують із вбивством депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака, викраденням спостерігачів місії ОБСЄ, катуванням людей в будинку СБУ. Підтверження цього з незалежних джерела немає. Але якось він публічно обіцяв українських військових більше в полон не брати, а валити всіх.
Всього за час «керівницта» містом Пономарьовим затримали близько 500 громадян України та іноземців, яких утримували в будинках СБУ, міськради та міліціі. Так, зокрема, захоплених представників ОБСЄ він називав військовополоненими.
10 червня Пономарьева «заарештували» його ж однодумці і відправили у захоплений будинок СБУ. За затриманням «народного мера» стоїть «Стрєлок», за даними СБУ це полковник ГРУ Генерального штабу Збройних сил Росії Ігор Гіркін. Нині він «міністр оборони» «ДНР».
За даними поінформованих джерел, Пономарьова планують зробити винним у мародерстві, вбивствах, катуваннях людей і покарати його. Таким чином, керівництво «ДНР» буде намагатися відмежуватися від негативного минулого, яке асоціюється з Пономарьовим.
Крім цього, виглядає так, що Пономарьов став незручним для частиним «ДНР» і особисто для «Стрєлка» через зростання популярності серед місцевих жителів. Він проголосив боротьбу з наркоманією та алкоголізмом, поводився як «людина з народу».
Варто очікувати, що «Стрєлок» буде намагатись залишитись єдиним спікером і представником «ДНР». Якщо це так, то стають зрозумілі і напади на ще одного лідера донецьких сепаратистів Дениса Пушиліна (на його автомобіль нападали 7 та 12 червня в Донецьку) і постріл із гранатомета в ніч з 1 на 2 червня по офісу Павла Губарєва, що знаходився на 9 поверсі захопленої будівлі Донецької ОДА.
Як виглядає, почалося сафарі всередині сепаратистів: хто переможе, той отримає головний приз – лідерство в «ДНР», що можна також монетизувати у разі розв’язання конфлікту і переведення боротьби у правові категорії. Після амністії, звичайно.
Олексій Мацука – засновник і головний редактор сайту «Новости Донбасса»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Источник: http://www.radiosvoboda.org/content/article/25421525.html